“Інтернат”

Internat

Вчитель Паша з невеличкого селища їде у місто, що забрати з інтернату свого племінника. В місті, і взагалі навкруги, війна. Точних географічних назв у романі немає, але зрозуміло, що мова йде про Дебальцеве. Січень-лютий 2015-го. Українська армія залишає позиції, на її місце приходить “рускій мір”.

І до своїх, і до чужих Паша ставиться однаково підозріло. Принаймні на початку його страшної триденної подорожі туди і назад. Герой “Інтернату” – це начебто збірний образ українського цивільного. До влади довіри немає. До війська – теж. Паша раптом розуміє, що його примітивне життя до війни мало свій шарм и сенс, до яких тепер жадає повернутися. Хочется, щоб війна шла собі далі без нього. Щоб його самого залишили в спокої. Але ситуація час від часу вимагає робити непростий ініціативний вибір.

Інтернат і його мешканці – це, можливо, сам Донбас. Подібні аналогії провести не важко. Не особливо він приємний цей інтернат і його мешканці, якщо подивитися збоку. Але люди, як і скрізь, є нормальні, а є мудаки. Просто не треба робити швидких висновків і вчитися жити разом. Говорити один одному правду і поважати за це.

Роман безумовно психологічно важкий. Перед цим я читав спогади Олександра Данилюка, тому в моїй уяві реальні події мов би нашаровувались на художні. Хоча, здалося, що не особливо-то історія Жадана вийшла надуманою. Занадто сильно болить, щоб додатково щось вигадувати.

Advertisements

Коментар?..

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s